Ви зараз переглядаєте “Золота доба” інтер’єрного живопису. Як побутові сюжети отримали мистецьку цінність

“Золота доба” інтер’єрного живопису. Як побутові сюжети отримали мистецьку цінність

З епохи Відродження (15-16 ст.), що стала точкою відліку до “Золотої доби” 17 століття – у цей період почав розвиватись жанр інтер’єрного живопису. Саме тоді на полотнах художників не просто з’являються елементи інтер’єру, а їм відводиться особливе місце. Адже будь-яка деталь важлива і, все, що зображається, працює на характер картини.

У 17 столітті інтер’єрний живопис набув особливої популярності в Нідерландах, коли на тлі буржуазного розквіту почав розвиватися живопис побуту та міських краєвидів. Статки середнього класу зростали, а отже зявились кошти не лише на побудову житла та предмети першої необхідності, а й на те, щоб прикрашати свої будинки новими меблями та картинами.

Незабаром Нідерланди стали центром мистецтва та культури. З’явилися багаті меценати та колекціонери, які підтримували митців і сприяли розвитку живопису. Навколо художників формувалися інтелектуальні та мистецькі осередки, що стимулювали їхню творчість.

Одним із митців, чиї роботи суттєво вплинули на розвиток жанру інтер’єрного живопису, став нідерландський художник, представник Делфтської школи та майстер побутового живопису Ян Вермеєр (Jan Vermeer). Він прославився своєю здатністю докладно відтворювати деталі інтер’єрів на своїх полотнах. Згадайте такі відомі широкій публіці роботи, як “Дівчина з перловою сережкою” або “Дівчина, яка читає лист біля відкритого вікна”. Ці картини не лише вражали майстерністю, а й відображали реальні інтер’єри 17 століття.

Залишити відповідь